Із набуттям чинності в Україні Сімейного кодексу держава визнала існування громадянського шлюбу — адже ст. 3 п. 2 цього кодексу встановлює, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
             Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу у випадку, якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1. За заявою матері та батька дитини. Така заява може бути подана в органи РАЦС як до, так і після народження дитини. Якщо батько неповнолітній, то органи РАЦС обов’язково повідомлять його батькам, опікуну, піклувальникам про запис його батьком дитини. 2. За рішенням суду. Це відбувається при відсутності спільної заяви або заяви батька дитини. Підставою для визнання батьківства будуть буді-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані у порядку, визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, яка сама утримує і виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Також позов може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
             Моїй дитині виповнилось 15 років. Вона бажає перейти на моє прізвище, яке я одержала при розірванні шлюбу з її батьком. Чи має вона на це право?
            Право на зміну імені (прізвища, власного імені) фізичної особи передбачено статею 295 Цивільного кодексу України.
            Зміна імені здійснюється відповідно до Порядку розгляду заяв про зміну прізвища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я.
            Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері. Згода батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи оформлюється також у вигляді заяви та подається ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, вона, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
         Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну імені по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомості про нього як батька дитини з актового запису про її народження.
Автор: Головний спеціаліст відділу РАЦС Кобеляцького РУЮ С. С.Назарко